Терміновий виклик! Нічний виїзд. Світло фар розтинає темряву. Водій спросоння напружено маневрує між вибоїнами дорожнього покриття. До світання ще 5 годин.
На стабілізаційному пункті підвищена активність – одному бинтують кінцівки, іншого вантажать в «швидку» для евакуації, решта чекає своєї черги в зеленій зоні.
Якоїсь миті на майданчик перед стабом влетіло авто. Коли двері відчинились усі обомліли. Величезна калюжа крові на підлозі, кишківник на животі пораненого та схвильовані обличчя медиків, за якими зчитувалося: довезли!
В вену ллють кров, проте тиск не піднімається. Буквально за секунду постраждалий опинився на операційному столі. Наркоз. Лапаротомія. Ревізія. Виявлено ушкодження тонкого та товстого кишківників з розривом судин. Затискач – кровотеча зупинена. Триває гемотрансфузія.
Аби врятувати життя лікарі видалили праву частину товстої кишки, здійснили дренування черевної порожнини, формування лапаростоми та первинну хірургічну обробку ран.
Нарешті стан пацієнта стабілізувався. Команда MOAS, забезпечуючи необхідний медичний супровід, везе його до профільного медзакладу. Блакитні блискавки сповіщають блокпости, що мчить «швидка». Дістались шпиталю вже ранком. Дев’ять годин боротьби за життя, і плюс ще один до врятованих.
Пацієнт переданий фахівцям приймаючої лікарні, а ми змореними, але щасливими, повернулись на базу.
