В умовах сучасної війни домінуючим механізмом бойового травмування залишаються уламкові поранення, спричинені застосуванням ворожих боєприпасів.
Так під час виконання бойового завдання військовослужбовець зазнав множинних уламкових поранень тулуба, кінцівок та шийного відділу, що становили пряму загрозу його життю. Найбільш критичним ушкодженням виявилось поранення шиї з вогнепальним переломом шийного хребця та забоєм спинного мозку.
На догоспітальному етапі постраждалому було проведено інтубацію, розпочато штучну вентиляцію легень та виконано іммобілізацію шийного відділу хребта за допомогою коміра Шанца.
Завдяки оперативним діям військових медиків, які забезпечили стабілізацію життєво важливих функцій та мінімізували ризики вторинного ураження, вдалося зберегти життєздатність пацієнта до моменту евакуації.
Медичний супровід під час транспортування до тилового госпіталю прифронтового регіону здійснювала команда МОАС. В рамках маршруту евакуації було забезпечено проведення інтенсивної терапії відповідно до протоколів лікування хребцево-спинномозкової травми, що дозволило доставити пацієнта до спеціалізованого медичного закладу без погіршення стану.
У подібних випадках своєчасна евакуація, рання діагностика та стандартизоване медичне лікування є ключовими чинниками виживання та подальшого успішного відновлення постраждалих.
