Команда МОАС здійснила евакуацію молодого військовослужбовця з тяжкими бойовими травмами.
У його віці зазвичай будують плани, кохають, мріють і дивляться вперед. Та війна здатна будь-якої миті зруйнувати сподівання, перетворивши майбутнє на боротьбу за виживання, коли кожне «завтра» залежить від того, наскільки швидко та професійно медики зможуть доставити тебе з точки передачі до шпиталю.
Хлопець отримав надзвичайно важкі ушкодження: неповну травматичну ампутацію лівої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини стегна з ураженням судинно-нервового пучка та великим дефектом м’яких і кісткових тканин; вогнепальне поранення правого стегна та сідниці з масивним м’якотканинним дефектом і багатоуламковим переломом стегнової кістки; множинні поранення правої гомілки та стопи і геморагічний шок, як наслідок.
За всіма цими складними формулюваннями стояло одне завдання: довезти його живим попри все.
Дорога була надзвичайно складною: фактично без належного покриття, з ямами та постійною тряскою. Кожен кілометр вимагав від команди максимальної концентрації. Медики стабілізували стан пацієнта, безперервно контролювали його життєві показники та виконували всі необхідні втручання, аби він безпечно дістався до наступного етапу допомоги. Водій вів машину максимально обережно, але водночас настільки швидко, наскільки дозволяли обставини. Кожен член екіпажу чітко знав свою задачу й виконував її бездоганно, ні на мить не втрачаючи уваги.
Боєць був доправлений до приймаючого закладу без негативної динаміки та отримав шанс на життя. Саме заради цього працює команда МОАС.
