Маленьке цуценя на майже безлюдній, прифронтовій території втрапило у каналізаційний колектор. Невідомо скільки собака просидів у тій сирій, темній і холодній ямі, але б він точно загинув, якби поруч не опинився екіпаж МОАС.
Повертаючись з чергування, абсолютно випадково хлопці почули скавчання десь здалеку та рушили «на звук» в бік пастки, але, відшукавши епіцентр тривоги та зазирнувши в колодязь, одразу не побачили бідолашного, хоча було зрозуміло – він там.
Виявилось, у пошуках виходу чи тепла, песик заліз глибоко у тунель, звідки боявся виходити. Довелося виманювати сосисками на мотузці. Врешті-решт, малий відчув щирі наміри та довірився людям.
Наш фельдшер Ігор Сушко витяг біленького безнадію з відчаєм в очах з-під землі, пригорнув до себе, заховавши змерзлого під кофту, та тієї ж миті зрозумів: це його пес. Тепер Контузік живе в теплі, в добрі з турботливим господарем.
Так у малого з’явився дім, де затишно та безпечно, а в Ігоря – нові приємні клопоти та велике чотирилапе щастя.
Ця зворушлива історія – яскравий приклад людяності, який демонструє, що емпатія, співчуття та відповідальність здатні змінити світ на краще. Навіть звичайний дворовий собака, завдяки небайдужості та піклуванню, відчуваючи захищеність та любов, може перетворитися на породну «фронтову борзу».
Контузік швидко адаптувався до нової родини. Здоровий, допитливий та грайливий він служить втіхою Ігорю – людині з великим серцем та широкою душею, небайдужість якого рятує.
