Тривожний ранок. Вкрай важкий пацієнт.
Глибокі опіки обличчя, голови, верхніх дихальних шляхів та кінцівок – ледве не згорів заживо…
Лікарі стабілізаційного пункту провели термінову інтубацію, під’єднали до апарату ШВЛ, забезпечили знеболювання та занурили постраждалого в медикаментозний сон. Далі – обробка ураженої шкіри, медикаментозне корегування вітальних функцій та невідкладне медичне транспортування.
Команда MOАС, реанімобілі якої оснащені необхідною медичною апаратурою, дорогою продовжувала інтенсивну терапію з контролем гемодинаміки пораненого.
Здавалося, що час зупинився – складно було досягти позитивних зрушень у стані травмованого, але врешті-решт медикам це вдалося.
Відносно стабільним хворий був доставлений до спеціалізованого центру для подальшого лікування та реабілітації.
Слід зазначити, що в умовах війни термічні ураження посідають провідне місце за частотою і дають надзвичайно високий відсоток смертності та інвалідності.