Молодий 23-річний хлопець дивом залишився живий.
Вогнепальне осколкове черепно-мозкове поранення, забій ГМ тяжкого ступеню, переломи лобної кістки, правої верхньощелепної пазухи та стінок правої орбіти, термічні опіки обличчя, шиї та дихальних шляхів, гемосинус, контузія правого ока, травмовані кінцівки та масивна крововтрата – все це майже не лишало шансів…
Після надання невідкладної допомоги на базі стабілізаційного пункту: інтубації, інфузійно-трансфузійної протишокової терапії та первинної хірургічної обробки ран, постраждалий був евакуйований до військового шпиталю. Довезли, але при спробі перекладання серце пацієнта зупинилося.
Серцево-легенева реанімація тривала 5 хвилин, що здавалися вічністю.
На щастя, майстерність лікарів перемогла.
Вивівши хворого зі стану клінічної смерті, медики провели консиліум щодо можливості його подальшого транспортування. Враховуючи відсутність показів до ургентного хірургічного втручання, прийняте рішення про переміщення важкопораненого у супроводі анестезіологічної бригади МОАС.
Розуміючі складність випадку та усвідомлюючи, що часу обмаль, всі були впевненні – впораємось, врятуємо!
Команда МОАС здійснила повторний огляд пацієнта та рушила в дорогу. Забезпечуючи підтримку медикаментозної седації та штучної вентиляції легень, продовжуючи інфузійно-трансфузійну та вазопресорну терапії, здійснюючи безперервний контроль серцевої діяльності, капнографії та вітальних функцій, наша евакуаційна бригада у важкому, але стабільному стані передала хлопця фахівцям спеціалізованого закладу.