Екіпаж МОАС здійснив складну евакуацію важкопораненого військовослужбовця до столичної лікарні.
Набряк мозку, розтрощені кістки черепа й обличчя — саме ці травми позбавили бійця можливості самостійно дихати. Його життя трималося на апараті штучної вентиляції легень, а кожен вдих і видих були результатом злагодженої роботи техніки та медиків, які мусили перетворити тіло й апарат на єдиний механізм. Щоб утримати цей крихкий баланс, пацієнта ввели у стан достатньої седації та міорелаксації. Водночас медики в режимі нон-стоп контролювали усі життєві функції — від тиску й сатурації та рівня вуглекислого газу до серцевого викиду.
Дорога здавалася нескінченною: інфузомати відраховували мілілітри вазопресорів, підтримуючи артеріальний тиск. Кожна хвилина була випробуванням, кожен рух — боротьбою за життя.
Пацієнта доставили у тяжкому, але стабільному стані.
