Майже кожного дня в своїй роботі команда МОАС зіштовхується з травматичними ампутаціями, кількість яких невпинно зростає і, за даними WSJ, вже давно перевищила масштаби Першої світової війни.
Якщо на початку вторгнення основними причинами втрати кінцівок були артилерія і ракети, то зараз найтяжчі травми спричинені мінами.
Буквально вчора екіпаж МОАС провів евакуацію важкопораненого, який, наступивши на міну, отримав ампутацію стопи з великою крововтратою, що призвело до геморагічного шоку тяжкого ступеня.
Завдяки кваліфікованій та своєчасно наданій допомозі стан постраждалого вдалося стабілізувати. Медики зупинили кровотечу, виконали первинну хірургічну обробку ран, занурили пацієнта в медикаментозний сон та передали його нашій бригаді для транспортування до спеціалізованого закладу.
Попереду в людини тривалий шлях лікування, реабілітації та адаптації до нових реалій, але головне – в неї є майбутнє. Як написала українська письменниця Любов Геньба: «Україно моя, ще збираються заміж дівчата, За скалічених тих, що ледь-ледь залишились живі».
Життя триває і триватиме!
