У мирному житті Сергій працював в аграрному секторі, але повномасштабна війна внесла значні корективи як у його світогляд, так і у фаховий вектор. Відчуваючи потребу допомагати людям у скрутні для всієї країни часи, Сергій змінив шлях, сповнений роботи на полях та сезонних турбот, на прифронтові дороги та кермо реанімобіля.
Вже майже два роки Сергій є надійною опорою екіпажу, а також душею та настроєм локації. Його професіоналізм, врівноваженість та стійкість є запорукою безпечних переміщень пацієнтів, а щирість і почуття гумору додають оптимізму в щоденну надважку справу порятунку важкопоранених.
Там, де Сергій, не буває похмурих днів, адже його промениста посмішка завжди бадьорить та надихає.
«Робота в МОАС сильно змінила моє життя. Замість відряджень по містах України я тепер планую маршрути евакуації. Замість широких ланів під мирним небом – напівзруйновані міста та повсякчасна загроза з повітря. Замість гумових чобіт – зручне тактичне взуття. Замість думок про врожай та продовольчу безпеку – турбота про збереження людських життів. Кожен день я бачу, як наша робота допомагає тим, хто цього потребує найбільше, і це дарує відчуття значущості твоїх зусиль та мотивує робити якомога більше й надалі.
Я пишаюся тим, що є частиною команди МОАС, яка щодня рятує життя на передовій. І якщо раніше я вважав, що майбутнє за сільським господарством, то сьогодні я переконаний – воно за перемогою у боротьбі за життя» – зазначає Сергій, підкреслюючи що кожна успішна евакуація – це окрема історія, сповнена надії та самовідданості команди.
