До початку повномасштабного вторгнення Олександр працював фельдшером у відділені інтенсивної терапії передчасно народжених дітей, де займався виходжуванням немовлят, але велика війна спровокувала зміни, зокрема й у фаховій реалізації медика. Олександр прагнув бути корисним у справі порятунку українських захисників: спочатку влаштувався у гнійно-септичну реанімацію, яка приймала на лікування поранених бійців, а згодом долучився до евакуаційної служби МОАС і вже майже три роки забезпечує медичний супровід поранених на передовій під час їхнього переміщення до тилових лікарень.
«Коли світ навколо горів та все котилося в прірву, я не міг бездіяльно залишатися осторонь. Я взяв відповідальність, тоді як інші вагалися, та пішов туди, де смерть щоденна — не як герой, а як людина, що не зрадила собі» – підкреслює Олександр, який сьогодні рішуче і самовіддано, не зважаючи на повсякчасні ризики та надскладні умови, допомагає важкопораненим, зберігаючи шанси на збереження їхніх життів.
Значна частина доби евакуаційного екіпажу минає в дорозі, але, попри повну відсутність чіткого графіка роботи, Олександр веде здоровий спосіб життя, активно займається спортом, дотримується збалансованого харчування та поєднує практичну медицину з професійним розвитком, здобуваючи вищу освіту.
Олександр Бабенко є прикладом гідного громадянина, цілеспрямованої людини та висококваліфікованого спеціаліста, який наразі веде бій за життя на одній з найгарячіших ділянок фронту та готовий брати участь у відновленні України після перемоги.
В МОАС працюють кращі з кращих!
