До того, як країну сколихнуло повномасштабне вторгнення, Юрій мав за плечима чверть століття професійного досвіду фельдшера, працюючи на підстанції екстреної медичної допомоги у місті Костопіль Рівненської області. Але війна змусила його переглянути життєві орієнтири: прагнучи бути корисним Збройним силам, він охоче долучився до евакуаційної місії МОАС, хоча відверто визнає – спершу було тривожно.
«Від початку служби я зрозумів, наскільки важливою є місія МОАС. На Запорізькому напрямку, де мені довелося працювати, початок контрнаступу української армії вимагав від нас максимальної мобілізації сил, адже кількість поранених різного ступеня тяжкості невпинно зростала», — зазначає Юрій, який у складі анестезіологічного евакуаційного екіпажу МОАС вже майже три роки забезпечує медичний супровід важкопоранених під час евакуації із зони бойових дій.
Він упевнено надає невідкладну медичну допомогу, чітко дотримуючись клінічних протоколів та алгоритмів дій навіть у складних і нестандартних ситуаціях. Володіє високими навичками роботи в умовах стресу, зберігає зосередженість і професійну витримку під час порятунку життів, водночас залишаючись уважним до психоемоційного стану постраждалих.
«Медицина на передовій має зовсім інші реалії, ніж цивільна практика: постійна напруга, небезпечні умови та специфіка травм. Тут більшість випадків — це мінно-вибухові та вогнепальні поранення, які в мирному житті були радше винятком. Для мене цей досвід, хоч і здобутий у трагічних обставинах війни, є безцінним. Я щиро радий, що можу зробити свій внесок у рятівну справу і бути частиною згуртованої команди професіоналів, яка об’єднує найкращих фахівців країни», — додає Юрій, підкреслюючи, що саме єдність і взаємна підтримка колег є запорукою ефективної діяльності та джерелом сили продовжувати.
Юрій доводить: справжня сила медицини — у відданості служінню людям.
