Юрій жив звичайним мирним життям: розвивав власний бізнес, створював робочі місця, дбав про буденні справи, будував плани й мріяв про щасливе майбутнє. Та з початком великої війни все змінилося…
Руїни міст і сіл, щоденні загрози, поранені бійці та цивільні, понівечені долі — це стало суворою реальністю, яка більше не здавалася чимось далеким. Біда торкнулася кожного, і Юрій, як і тисячі свідомих громадян, прагнув бути корисним тут і зараз. Він прийняв рішення приєднатися до організації MОАС як водій евакуаційного екіпажу, аби зробити свій внесок у найважливішу справу — порятунок людських життів.
Його робота сьогодні — це кілометри небезпечних доріг, нічні виїзди, напруга й відповідальність у кожній секунді. Забезпечуючи безпеку пацієнтів та медиків під час переміщення, Юрій долає одні з найдовших рейсів, повсякчас зберігаючи високий рівень концентрації та холодний розум.
«Я бачив біль і втому, чув слова подяки і тишу, яка іноді говорить більше, ніж будь-які промови. Навчився долати страх та втримувати внутрішню рівновагу, щоб залишатися опорою для тих, хто поруч. І все ж я не сприймаю свою участь як подвиг — це лише моя людська відповідальність, мій вибір бути там, де мої навички максимально ефективні» – зазначив Юрій, фахові здібності якого забезпечують надійність маршруту, довіру колег, які покладаються на його досвід, та злагоджену взаємодію бригади.
Окрім того, Юрій добре знається на техніці й підтримує службовий автомобіль у справному та охайному стані, керуючись принципом – швидка завжди має бути готова до найскладніших викликів. Ризики прифронту, довгі відстані, складні погодні умови, важкі стани пацієнтів – усе це невід’ємна складова його роботи, що потребує витримки, уважності та високої майстерності.
Юрій — звичайна людина, яка в потрібний момент зробила незвичайний крок. Саме з таких відчайдухів складається сила команди МОАС, яка тримає життя наших захисників.
