Skip to content Skip to footer

MOAS в обличчях. Водій евакуаційного екіпажу Андрій Венедіктов

До початку повномасштабного вторгнення Андрій займався підприємницькою діяльністю у приватному секторі, поєднуючи її з багаторічною практикою водіння. Його щоденна реальність була нерозривно пов’язана з дорогами: тривалі маршрути, відповідальність за безпечне виконання кожного рейсу та дисципліна. Однак із початком великої війни відбулася принципова трансформація його професійної ідентичності.
 
Внутрішня потреба бути корисним суспільству та відчуття особистої відповідальності спонукали Андрія приєднатися до евакуаційної команди, де його навички набули життєво важливого значення.
 
«Попри те, що я не маю медичної освіти й раніше ніколи не працював у сфері охорони здоров’я, був переконаний: мій досвід керування транспортними засобами може стати в нагоді на медичній передовій. Варто зізнатися, що робота в МОАС стала для мене серйозним випробуванням. Найважче було на початку: важкі поранення, напружений графік та постійна небезпека вимагали внутрішньої стійкості та самоконтролю. До таких умов неможливо підготуватися заздалегідь — потрібен час, щоб навчитися стримувати емоції, залишатися зібраним і виконувати свої обов’язки навіть тоді, коли навколо жах війни», — зазначає Андрій, який за час роботи у складі МОАС зарекомендував себе як сумлінний та надійний працівник.
 
Він демонструє високий рівень підготовки водія, завжди зберігає уважність та спокій у надскладних умовах, має відмінні навички орієнтування на місцевості, відповідально ставиться до технічного стану закріпленого за ним реанімобіля, дотримується внутрішніх інструкцій організації та є міцною опорою команди під час виконання гуманітарних і логістичних завдань.
 
«Для мене МОАС — це не просто робота чи волонтерство, це місія — можливість допомагати важкопораненим і бути частиною ланцюга порятунку. Окрім того, МОАС — це ще й команда: люди, які підтримують один одного, довіряють і, попри втому та ризики, діють злагоджено з фокусом на максимальну ефективність», — додає Андрій, висловлюючи вдячність за шанс бути частиною спільної справи та гордість за команду, яка щодня рятує життя.