Щаслива родина, виховання доньки, робота анестезіологом у Клінічній лікарні «Феофанія», фахова реалізація та планування майбутнього – все в житті Володимира йшло своєю чергою, аж допоки повномасштабна війна не зруйнувала плани та мрії кожного українця.
У прагненні захистити рідний дім, власну сім’ю та її долю у вільній країні, Володимир вирушив на медичну передову, аби у межах своїх компетенцій допомагати нашим оборонцям.
Вже близько двох років Володимир у складі евакуаційного екіпажу МОАС рятує життя поранених бійців. За цей час йому довелось працювати у різних умовах: від стабілізаційних пунктів, які знаходяться в червоній зоні, приймаючи поранених з поля бою, до виконання довготривалих евакуацій, забезпечуючи медичний супровід критичних та термінальних пацієнтів.
Його професіоналізм та відданість справі зберегли вже не одну сотню життів важкопоранених, а незмінний позитив, легкість та дружелюбність стали джерелом енергії та натхнення для команди. Але, не настроєм єдиним… Володимир довершено володіє кулінарною майстерністю, полюбляє готувати та часто пригощає колег усілякими смаколиками.
«Робота лікаря-анестезіолога – це завжди вміння критично мислити, оперативно реагувати на проблеми та знаходити шляхи їх вирішення, але в умовах війни це вимагає подвійної швидкості. Працюючи в цивільній медицині, коли все необхідне обладнання, препарати та розхідні матеріали є у вільному доступі, я не міг навіть уявити собі евакуацію в тисячі кілометрів важкого, гемодинамічно нестабільного пацієнта, але зараз розумію, що немає нічого неможливого, якщо в умовах реанімобіля міститься повне забезпечення, а поруч знаходиться команда однодумців – справжніх професіоналів своєї справи, які наполегливо працюють та безупинно вдосконалюють свої вміння задля спасіння життів і нашої перемоги.
Всесвіт невтомно прагне до ентропії: війна розлучає сім’ї, руйнує людські долі та міста, але життя завжди перемагає. Я буду робити все, що в моїх силах, аби й надалі бути корисним та врятувати якомога більше життів» – зазначив Володимир, додавши, що єдиним його бажанням сьогодні є завершення війни та повернення до мирного життя, де на нього вдома чекають дружина та маленька донечка.
