До того, як приєднатися до місії МОАС, Олександр працював у Миколаївській обласній клінічній лікарні, у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Але, відчуваючи поклик застосовувати свої навички та знання для допомоги тим, хто зі зброєю в руках боронить нашу землю від окупанта, він рушив на медичну передову. З того часу, вже понад два роки, Олександр у складі реанімаційного екіпажу МОАС рятує життя бійців: надає допомогу в перші години після поранення в умовах стабілізаційного пункту та забезпечує професійний супровід під час багатогодинного транспортування постраждалих до цивільних лікарень.
Олександр – висококваліфікований спеціаліст, якому притаманні не лише фаховий талант та майстерність, а й доброта, чуйність, уважність та милосердя. Він – янгол-охоронець для пацієнтів та вірний товариш для колег, які цінують його за широту душі та гострий розум.
«MOAS — це служба, в якій важко переоцінити роль командної взаємодії. Від нашої спрацьованості, злагодженості та взаєморозуміння залежать здоров’я і життя. Тож об’єднані однією метою ми стали майже родиною та разом робимо надважливу справу. Водночас філософія, відповідальна організація та систематизованість управління в MOAS дозволяють надавати допомогу пораненим на тому рівні, на який дійсно заслуговують титани українського війська. І кожен воїн, якого я бачу, надихає рухатися далі. Їхня мужність і незламність – повсякчасне нагадування значущості нашої місії. Не лякають ані напружений графік, ані недосипання, ані труднощі та ризики, з якими доводиться зіштовхуватись.
Окрім того, потужною мотивацією для мене є підтримка рідних. Вдома на мене чекають дружина та восьмирічна донечка. Їхня віра в мене, наша спільна мрія про мирне майбутнє у вільній Україні надихають та дають сили витримувати всі виклики, попри все» – ділиться думками Олександр та зізнається, що кожен раз, здійснюючи евакуацію, сподівається, що саме вона стане останньою перед Перемогою.
