Після закінчення інтернатури Олексій працював анестезіологом в багатопрофільних лікарнях, але, маючи певну схильність до авантюризму, вирішив податися за кордон, де відпрацював сім річних контрактів за спеціальністю. Подорожуючи та спостерігаючи за особливостями культур багатьох народів, Олексій зокрема цікавився і рівнем медицини в інших державах, але не було такої хвилини, коли йому не хотілося б додому, до своєї родини, до своєї хати… І коли ворог розпочав повномасштабний наступ на Україну, не вагаючись ні хвилини, він повернувся на рідну землю.
Влаштувавшись спочатку на попередню посаду в цивільній медицині, Олексій розумів, що спроможний на більше та прагнув бути там, де його фахова майстерність є вкрай необхідною. Час від часу він їздив на Схід у складі різних евакуаційних служб, аж допоки не отримав запрошення від МОАС із пропозицією доєднатися до команди.
Так від початку 2023 року Олексій, забезпечуючи анестезіологічний супровід, допоміг успішно евакуювати сотні важкопоранених. Завжди спокійний та зважений він до останку відданий справі порятунку життів: не лякають його ані складні випадки, ані жахи прифронтової дійсності.
Олексій – один зі співробітників МОАС, який постраждав під час ракетного удару по локації базування наших екіпажів восени минулого року та пожежі, яка виникла внаслідок обстрілу. Тоді він втратив всі особисті речі і документи, але це лише зміцнило його бажання продовжувати боротьбу.
«МОАS – це згуртована команда професіоналів, які, попри труднощі та ризики, рятують життя українців заради всеосяжної перемоги в цій несправедливій агресивній війні.
І хоча в нашій діяльності є чимало цікавого: кожний випадок є унікальним з професійної точки зору, але головною її особливістю є те, що чим менше роботи, тим ми щасливіші. Будь-який виклик – це чиєсь скалічене життя, довгий шлях до одужання або непоправні наслідки… Коли все це скінчиться, я дякуватиму і молитимусь усім святим усіх релігій світу» – ділиться роздумами Олексій.
