До повномасштабного вторгнення Олег працював анестезистом у відділенні реанімації Оріхівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування та анестезіології, а у вільний час займався сільським господарством та практикував масаж.
Війну Олег зустрів у рідному місті, де на роботі одразу побачив її перші наслідки. Це стало поштовхом до усвідомленого прояву громадянської позиції та рішучих дій. Він вступив до лав Збройних Сил України й у 2022–2025 роках служив за фахом у складі передової хірургічної групи.
Олег розумів важливість якісної та своєчасної медичної допомоги, тож після звільнення з війська вирішив продовжити діяльність у цьому напрямі. Він приєднався до команди MOAS, де застосовує свій досвід і знання для організації та надання допомоги під час евакуації військових і цивільних із зон бойових дій.
«Я докладаю максимум зусиль, аби вберегти якомога більше родин від болю втрат, який довелося пережити й мені особисто. Ця кривава війна забрала життя мого молодшого брата — переломний момент у моєму житті, коли опустилися руки, згасли очі й здавалося, що землю вибито з-під ніг. Він був піхотинцем, офіцером, і високо цінував мою роботу, вважаючи, що медицина не менш важлива, ніж військова справа. Саме тому, зібравши сили, я повернувся до роботи — вже у складі MOAS. Я певен, брат пишався б мною», — розповідає Олег, наголошуючи, що місія MOAS та медичних частин ЗСУ, НГУ та ССО єдина — рятувати життя.
Сьогодні Олег залишається відданим своєму вибору та виконує обов’язок із великою любов’ю до своєї роботи. Для нього кожен пацієнт — особливий, кожен виїзд — неповторний, а кожен випадок надання допомоги стає новою сторінкою його власної книги життя.
Олег — досвідчений фельдшер, уважний і ввічливий до поранених, щирий та надійний у стосунках із колегами. Його спокій та врівноваженість відіграють ключову роль у найскладніших і напружених ситуаціях, коли від зібраності та професіоналізму залежить життя людей.
