Олександр — досвідчений професіонал у сфері екстреної медицини. Дев’ять років він працював фельдшером у «екстренці» міста Суми, після деокупації Херсона долучився до посилення місцевої служби швидкої допомоги, а майже два роки тому приєднався до команди МОAS, визначивши порятунок важкопоранених військових своїм пріоритетом.
У складі екіпажу Олександр виконує одну з найскладніших і найвідповідальніших місій — супровід тяжких пацієнтів, зокрема інтубованих, під час транспортування із зони бойових дій. Його майстерність полягає у точному контролі та корекції вітальних функцій, що забезпечує стабільність життєво важливих показників на шляху до спеціалізованого лікування.
За час роботи в МОAS Олександру доводилося евакуйовувати бійців із найгарячіших напрямків. Кожна така операція є випробуванням на витривалість і розсудливість, але навіть під обстрілами та у складних умовах він зосереджений на головному — подарувати шанс на життя тим, хто пройшов крізь найважчі випробування.
«За роки війни не було складно знайти для себе мотивацію. Я прагну зробити все можливе, аби якнайбільше воїнів повернулися додому живими. Кожне збережене життя — це зруйнований план ворога, мета якого знищити нашу націю. І кожний порятунок допомагає втамувати біль від втрати друга, побратима чи близької людини, яких забрала війна», — зазначає Олександр, наголошуючи, що попри досвід у цивільній медицині, бойова травма вимагає більше знань, зусиль та відповідальності. Саме ця практика стала для нього цінним надбанням: він швидко адаптувався до нових викликів і перетворив набуті навички на ефективну допомогу постраждалим.
